Стомили люди. Господи, сто МИ.
І жодного, хто стишує громи.
І виславляють купно град і Смерть.
Сади розчахнені. Хиткий мольберт.
У мирті погорільці, прах жар-птиць.
Невловні істини шугають між кислиць…
Ні маяка, ні плину, ні ріки.
Лиш триязикі бонзи й кулаки.
Приблудні псюги, рейвах плямних мас.
Небесні сфінкси падають на нас.
Та вже отам – серед піщаних лук –
Здіймає Син Твій жовту кушпелу...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Я долго истину искал... - Валерий Гаращенко Автобиографический стих, я когда-то занимался магией, гадал, познавал, как говорит Библия, глубины сатанинские. Но, слава Иисусу, Он не оставил меня в моих заблуждениях.
